Вперше прісна вода під океаном була виявлена в 1970-х роках, під час буріння нафти на шельфі. Але в недалекому майбутньому такі ізольовані резервуари можуть виявитися новітнім джерелом прісної води у світі. Нещодавно вчені з Колумбійського університету і Океанографічного інституту Вудс-Хоула провели 10 днів на дослідницькому судні, аналізуючи дані електромагнітних датчиків по шляху з Нью-Джерсі в Массачусетс. Вимірюючи, як електромагнітні хвилі проходять через прісну і солону воду, дослідники вперше склали карту прісноводних резервуарів під Атлантичним океаном.
Таким чином, як виявилося, прісна вода під океаном наявна у великій кількості. Підземні басейни простягаються як мінімум на 80 км від атлантичного узбережжя США, і в них зберігаються величезні запаси води з низькою солоністю, що приблизно вдвічі перевищують об’єм озера Онтаріо. Прісна вода залягає на глибині 183 метрів нижче морського дна і тягнеться на сотні кілометрів. Цей басейн за розміром конкурує навіть з найбільшими наземними водоносними горизонтами.
Хлоя Густафсон, кандидат наук в Колумбійському університеті в Ламонт-Доерті, каже:
«Ми знали, що там в ізольованих місцях була прісна вода, але ми не знали розмірів і геометрії підземних резервуарів. Зараз ми розуміємо, що такі ж підземні джерела прісної води можуть бути незабаром виявлені в інших частинах світу».
Розмір і протяжність підземних прісноводних відкладень дозволяють припустити, що вони можуть бути пов’язані з джерелами прісної води на поверхні Землі, а також напевне існують в інших місцях з аналогічною топографією. Вода в них не є чистою прісною земною водою, в якій концентрація солі становить менше однієї частини на тисячу. Море прісної води під Атлантичним океаном може похвалитися концентрацією солі близькою до чистої прісної води – близько 10-15 частин на тисячу (приблизно вдвічі менше, ніж у морській воді). Опріснювальні установки легко перетворюють таку воду на питну.
Зверніть увагу: Рідка вода виявлена на глибині нижче 600 км від поверхні Землі.
