в

Нова молекула заліза здешевить сонячні батареї

Молекула заліза здешевить сонячні батареї
credit: Lund University/Nils Rosemann

Вперше дослідникам вдалося створити молекулу заліза, яка може функціонувати як фотокаталізатор в сонячних батареях для виробництва електроенергії. Вчені кажуть, що вона ефективно замінить більш дорогі і рідкісні метали, які використовуються сьогодні в сонячних панелях. На сьогоднішній день всі фотокаталізатори і сонячні елементи складаються з комплексу молекул металів, завдання яких полягає в поглинанні сонячних променів для виробництва електрики. Але є проблема: всі благородні метали, такі як рутеній, осмій і іридій, – рідкісні та дорогі. У свою чергу, розроблена дослідниками нова молекула заліза значно здешевить сонячні батареї.

Кеннет Вермарк, професор хімії в Лундському університеті, каже:

«Наші результати тепер показують, що рідкісні метали можна замінити вдосконаленим дизайном молекули заліза, яке добре поширене в земній корі і, отже, дешеве».

Кеннет Вермарк разом з колегами довгий час працював над пошуком альтернативи дорогим металам. Дослідники зосередили свою увагу на залізі, якого в земній корі є не менше 6%. Тому вони розробили нову молекулу на основі заліза, потенціал якої для використання в сонячній енергетиці довели своїми багаторічними дослідженнями. Вона здатна захоплювати і використовувати енергію сонячного світла протягом досить тривалого часу.

Цікавий факт: Китайські вчені створили гібридну сонячну панель, яка виробляє електрику і від сонця, і від дощу.

Дослідження недавно було опубліковане в журналі Science. Нова молекула заліза може бути використана в нових типах фотокаталізаторів для виробництва сонячної енергії, а також в світлодіодах. Що особливо здивувало дослідників Лундського університету, так це той факт, що вони досягли хороших результатів досить швидко. Всього за п’ять років їм вдалося зробити залізо цікавим матеріалом для фотохімічних застосувань, властивості якого в значній мірі кращі, ніж у благородних металів. Наприклад, професор Кеннет Вермарк вважав, що це займе не менше десяти років.

Крім вчених з Лундського університету, в дослідженні також брали участь їхні колеги з Уппсальского і Копенгагенського університетів.

Що Ви про це думаєте?

Коментарі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Завантажується…